Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/725/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 01.06.2020. Зареєстровано: 02.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.06.2020.
Дата набрання законної сили: 30.09.2020
Результат оскарження 30.09.2020 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/210/1026/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 210/725/20 
		Провадження № 2/210/1026/20 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		"28" травня 2020 р.                                                                         
		 
		Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
		 
		                                                                                  В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулася 06.02.2020 року до суду з вищезгаданим позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь понесені додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 67535,98грн.
		 
		В обґрунтування позову посилається на те, що з 02.12.2006 року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 21.07.2011 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом із нею та перебуває на її утриманні. Відповідач жодної матеріальної допомоги не надає, відмовляється приймати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дочці майже 13 років і вона потребує значних витрат на одяг, товари особистої гігієни, відвідування таборів та екскурсій (за шкільною програмою). Крім того, вона хворіє та час від часу має психологічні розлади, тому змушена приймати ліки, що призначаються лікарем. Також їй рекомендований відпочинок у санаторіях та таборах. Протягом року вона лікувалася у стоматолога (встановлено брекети). Час від часу за рекомендаціями лікаря необхідно проходити медичні обстеження. За півтори роки сума витрат на дитину склала 127071,96грн. До цієї суми не включено харчування, оплата школи (фонди школи та класу), мобільні телефони, планшети та багато іншого.
		 
		Відповідно до ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання.
		 
		Клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
		 
		Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надав відзив на позов, в якому зазначив, що  у 2011 році, після розлучення, дитина мешкала разом із відповідачем у м. Київ, а у жовтні 2011 року позивач забрала дочку і відвезла в м. Кривий Ріг. До 2017 року відповідач безпосередньо приймав участь у вихованні дитини, але після того як їхні стосунки з позивачем погіршилися, вона стала чинити перепони щодо його спілкування з дочкою. Проте, він щомісяця на рахунок позивачки добровільно перераховує кошти на утримання дитини в узгодженій ними сумі. За період з 2018 по 2019 рік сума на утримання дитини склала 47750,00грн., проте жодного належного доказу на підтвердження витрат цієї суми на утримання дочки позивачем не надано. У квітні 2020 року він отримав судовий наказ, який видано 17.12.2019 року щодо стягнення з нього аліментів на утримання дочки. Після відкриття виконавчого провадження, відповідач платить встановлений судом розмір аліментів. Щодо додаткових витрат на утримання дитини - позивач жодного разу ані в письмовій, ані в усній формі до нього для вирішення цього питання у добровільному порядку не зверталася. Крім того, позивачем не надано належних доказів щодо перебування дитини на обліку у лікаря психіатра чи будь-якого іншого лікаря; рецептів на призначення ліків; направлення лікаря на санаторно-курортне оздоровлення; доказів призначення ліків, зазначених у чеках, саме ОСОБА_3 тощо. Надані позивачем докази на підтвердження оздоровлення дитини в таборі ДП МДЦ «Артек» та ДП Санаторій «Конча-Заспа», не містять доказів внесення нею оплати та не містять послуг щодо оздоровлення дитини (програма «Аккорд» від ПП «Медиана»). Витрати на відпочинок у Болгарії понесені при звичайному способі життя та не є викликаними виключними обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) та з відповідачем не узгоджувалися. Не надано документів на підтвердження того, що саме нею оплачено лікування  у стоматолога 9260,00грн., відсутній додаток №1 (план лікування) до Договору про надання стоматологічних послуг, не передбачено надання послуг саме ОСОБА_3 . Надані позивачем чеки та квитанції за 2018-2019рр. (товари особистої гігієни, одяг, ліки, оздоровлення, канцелярські товари на суму 20739,36грн. в 2018 році, 64272,08грн. в 2019 році, проїзні документи на суму 1253,52грн.) не мають відношення до додаткових витрат на дитину, викликаних особливими обставинами. У зазначеній в позові період батько відповідача ОСОБА_5 , 1938 року народження був непрацездатною особою та з серпня 2018 року перебував у тяжкому стані, було здійснено оперативне втручання. Відповідач до жовтня 2019 року (моменту смерті батька) забезпечував його всім необхідним, ніс витрати на оплату лікування, поховання батька, що поставило його у тяжке матеріальне становище. Також, потребує додаткових витрат лікування та забезпечення нормального життєвого рівня його матері - ОСОБА_5 , 1940 року народження. Ці обставини слід визнати істотними для вирішення спору про участь відповідача у додаткових витратах. Просив у позові відмовити.
		 
		Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності надані суду докази, суд приходить до наступних висновків.
		 
		Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 02.12.2006 року (а.с.8), шлюб розірвано рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 21.07.2011 року (а.с.10).
		 
		Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження якої, відповідача записано батьком дитини (а.с.9).
		 
		Пунктом 17 постанови ПВСУ №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі, - Постанова) при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів передбачено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
		 
		Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом б/н від 06.12.2019 року, довідкою ТОВ «Нова-Ком» від 05.12.2019 року (а.с.8, 12).
		 
		Позивачем у позовній заяві зазначено, що дочка цілком перебуває на її утриманні. Проте, з наданих відповідачем дублікатів квитанцій, вбачається, що у спірному періоді ним перераховувалися грошові кошти позивачу ОСОБА_1 . У графі «призначення платежу» зазначено - аліменти ОСОБА_3 . Так, у 2018 році відповідачем сплачено 17640грн., у 2019 році - 26400,00грн., у 2020 році - 2000,00грн., а всього - 46240,00грн. (а.с.113-127). 
		 
		Кошти на утримання дитини сплачувалися щомісячно. Відсутність переказів коштів з лютого 2020 року, відповідачем пояснено тим, що позивач отримала судовий наказ про стягнення аліментів, який звернуто до примусового виконання. Доказів утримання аліментів за рішення суду не надано.
		 
		Отже, протягом спірного періоду питання утримання дитини між сторонами вирішувалося у добровільному порядку. 
		 
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		 
		Статтею 185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
		 
		Участь у додаткових витратах на дитину є обов`язком, а не правом батька (матері), незалежно від сплати аліментів.
		 
		Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.
		 
		Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
		 
		Наявність таких додаткових витрат, з урахуванням положень ст.81 ЦПК України, має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично понесені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
		 
		Позивачем заявлено як додаткові витрати, - витрати на товари особистої гігієни, ліки, оздоровлення, канцелярські товари (для школи), які у 2018 році склали 20739,36грн., у 2019 році - 67272,08грн.; проїзні документи (залізничні білети у напрямках Кривий Ріг - Київ, Кривий Ріг - Львів) - 1253,52грн. за 2019 рік; стоматологічні послуги за 2019 рік 9260,00грн.; оздоровлення у 2019 році - 31547,00грн. На підтвердження витрат надано копії договорів та товарні чеки (а.с.13-70).
		 
		Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		 
		Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		 
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
		 
		Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		 
		Так, на підтвердження необхідності оздоровлення дитини, позивачем надано довідку КНП ЦПМСД №5 від 18.12.2019 року  в тому, що ОСОБА_3 часто хворіє та потребує оздоровлення (а.с.13).
		 
		З договору на туристичні послуги № 822814 від 24.06.2019 року, укладеному між ПП «Флейм-тур» та ОСОБА_1 вбачається, що предметом договору є відпочинок ОСОБА_3   у Болгарії у період з 28.06.2019 року по 08.07.2019 року, вартість відпочинку 14355,00грн. (а.с.14-17), вартість туристичної послуги по договору №822814 оплачено 25.06.2019 року (а.с.17).
		 
		Згідно з довідками ПП «Медиана» №36 від 19.11.2019р., №43 від 02.12.2019 року ОСОБА_1 придбала та сплатила дитячу путівку на оздоровлення та відпочинок з інтелектуальною програмою «Аккорд - дитячі канікули» для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДП МДЦ «Артек» на 6 зміну (06.08.-17.08.2017 року) вартістю 6500,00грн.; в ДП Санаторій «Конча-Заспа» осіння зміна (27.10.-01.11.2019 року) вартістю 5344,00грн.; в ДП Санаторій «Конча-Заспа» зимня зміна (22.12.-28.12.2019 року) вартістю 5348,00грн. (а.с.18, 19). Також додано договори, укладені між ПП «Медиана» та ОСОБА_1 , про надання послуг з організації дитячого відпочинку з програмою «Аккрод» №41 від 11.10.2019 року щодо відпочинку у жовтні-листопаді 2019 року (ДП Санаторій «Конча-Заспа») та №9 від 13.11.2019 року щодо відпочинку у грудні 2019 року (ДП МДЦ «Артек»).
		 
		Проте, довідка видана ОСОБА_3 в тому, що вона часто хворіє і потребує оздоровлення, судом не може бути взята до уваги, оскільки форма довідки призначена для закладів, які віддують діти, щодо того, що дитини була відсутня у закладі через хворобу та на час видачі такої довідки може за станом здоров`я відвідувати дитячий колектив. Інформації щодо наявності хронічної хвороби, перебування на обліку у лікаря, направлення на оздоровлення до профільного оздоровчого закладу, необхідність оздоровлення дитини за кордоном суду не надано.
		 
		Відпочинок у Болгарії обраний за бажанням матері та позивач самостійно, на власний розсуд, обрала місце відпочинку для дитини вартість перебування у якому є значною, що не є крайньою необхідністю чи особливими обставинами в розумінні положень статті 185 СК України.
		 
		Надані суду договори про надання туристичних послуг, не містять будь-яких санаторно-курортних  процедур, а є закладами загального відпочинку, якого потребує кожна дитина, в тому числі і така, яка не хворіє на хронічні захворювання. 
		 
		Разом із цим, надані позивачем довідки ПП «Медиана» не є платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні». Крім того не містять дати внесення коштів та номеру платіжного документу, а відтак понесення позивачем витрат на відпочинок дитини не підтверджені належними та допустимими доказами.
		 
		Відповідно до договору б/н про надання платних стоматологічних послуг від 14.01.2019 року, укладеному між ТОВ «Мед Лайф Плюс» та ОСОБА_1 (пацієнт ОСОБА_3 через мати ОСОБА_1 ), предметом договору є надання платних стоматологічних послуг, вид, вартість, кількість та строк надання яких визначені у Плані лікування (додаток №1  до цього договору) (а.с.22-25). 
		 
		Відповідно до квитанцій ТОВ «Мед Лайф Плюс» за 2019  рік, вартість послуг склала 9260,00грн. (а.с.26, 27).
		 
		Суд зазначає, що ортодонтичне лікування дитини за допомогою брекет системи, у разі наявності відповідного захворювання, є обставинами, зумовленими хворобою та такими, що можуть бути стягнуті з відповідача. Проте, позивачем на надано довідки щодо перебування дитини на ортодонтичному лікуванні із зазначенням хвороби, не надано медичного направлення та не обґрунтовано наявність потреби у лікуванні - встановленні системи брекетів. До позову не додано Додаток №1 до договору, який містить вид, вартість, кількість та строк надання стоматологічних послуг,  акт  виконаних робіт. Копії чеків не містять посилання на номер договору, особу, яка здійснює оплату послуг, тому без плану лікування, виписки з картки хворого неможливо достовірно встановити понесення цих витрат.
		 
		Не є особливими потребами відвідування концерту «Ліга сміху. Концерт команд «Стояновка», «Вінницькі» вартість одного квитка - 390,00грн. (обидва квитки на ім`я ОСОБА_1 ) (а.с.28, 29), оскільки  не є додатковими витратами відповідно до положень ст.185 СК України. Тим більше, з наданих квитків неможливо встановити що саме разом із дочкою ОСОБА_1 відвідувала концерт. 
		 
		З цих же підстав не підлягають стягненню з відповідача витрати на оренду лижних приладь на суму 970,00грн., відвідування аквапарку 700,00грн. (а.с.42, 45).
		 
		Не підлягає стягненню з відповідача вартість проїзду у залізничному транспорті у напрямках Київ-Кривий Ріг, Кривий Ріг-Київ, Кривий Ріг-Львів загальною вартістю 1253,52грн., так як позивачем не доведено підстави поїздок, того, що вони викликані особливими обставинами.
		 
		Також, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на засоби особистої гігієни (серед іншого дорогі шампуні, розпрямляючі засоби для волосся, парфуми), одягу, побутової техніки (фен для волосся), меблів та засобів для сну, канцелярських товарів, оскільки ці витрати не зумовлені винятковими обставинами, та складаються з витрат, що забезпечують нормальний розвиток дитини відповідного віку, і повинні покриватися за рахунок аліментів, які сплачуються відповідачем. Тим більше, враховуючи його добросовісне ставлення до утримання дитини.
		 
		Щодо численних витрат на лікарські засоби - жодний з них не підтверджений медичними показниками для застосування, відсутній лікарський рецепт на придбання ліків, а відповідно докази того, що ці лікарські засоби використовувалися для лікування дитини. Позивачем не доведено наявність у дитини психічних розладів та будь-якої хронічної хвороби, перебування на обліку.
		 
		Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад витрати на спеціальний медичний догляд - направлення на проведення такого огляду, довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).  
		 
		Чеки на проведення медичних процедур (а.с.44, 52, 53) не підтверджено відповідними медичними направленнями із зазначенням діагнозу.
		 
		Також, слід зауважити, що більшість чеків нечитабельної якості, грошові суми дописані рукою та взагалі  неможливо встановити на що вони витрачені.
		    
		Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Вказані позивачем витрати не є додатковими витратами у розумінні ст.185 СК України, витрати не зумовлені винятковими обставинами, та складаються з витрат, що забезпечують нормальний розвиток дитини відповідного віку, і повинні покриватися за рахунок аліментів, які сплачуються відповідачем. Позовні вимоги (відпочинок дитини у дитячому таборі, стоматологічні процедури) в частині фактично понесених витрат належними та допустимими доказами не підтвердженні, тому у позові слід відмовити.
		 
		Позивача при зверненні до суду звільнено від сплати судового збору, тому у зв`язку з відмовою у позові  судові витрати слід  віднести на рахунок держави.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 76-81, 206, 223, 258, 259, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.180, 181, 185 СК України, суд, -
		 
		                                                                                           В И Р І Ш И В:
		 
		У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - відмовити.
		 
		Судові витрати віднести на рахунок держави.
		 
		Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		 
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
		 
		- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокппНОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
		 
		- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокппНОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 . 
		 
		Суддя: Н. Ю. Вікторович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...